Лишайники: гриби чи рослини? Зайве чи корисне?

Лишайники – це дивовижні організми, які є поєднанням грибів та водоростей. І, незважаючи на свою назву, вони не є ні грибами, ні рослинами. Лишайники мають свою власну назву в системі біологічної класифікації – лишайники. Їх можна знайти по всьому світу – на деревах, каміннях, ґрунті та навіть на полюсах.

Лишайники є унікальними організмами з рядом надзвичайних властивостей. Вони володіють високою резистентністю до екстремальних умов: високої або низької температури, сухості, радіації. Це дозволяє їм існувати навіть в умовах, де іншим організмам давно би вже не вижити.

Часто можна почути, що лишайники – непотрібні такі-собі істоти, що живуть на скелі або стовбурі дерева. Але це зовсім не так. Лишайники мають велике значення для природи та людини. Вони володіють цікавими медичними властивостями і є важливим дослідницьким об’єктом у сучасній науці.

Лишайники використовуються у традиційній медицині для лікування різних захворювань, таких як захворювання шкіри, шлунку, серцево-судинної системи. Також, їх використовують для виготовлення косметичних засобів і суперфудів, що мають велике корисне значення для організму людини.

Лишайники: рослини, гриби чи щось третє?

У 1868 році німецький ботанік Сімон Швенкфельд вперше визначив лишайники як самостійну групу організмів, що поєднують утворюючий їх грибок та водорості або ціанобактерії. Таке співжиття називається симбіозом.

Організм лишайника складається з двох різних видів клітин: грибних та фотосинтезуючих. Грибок формує коренеподібні структури, що проникають у тканини рослин, утворюючи мертвіло – талом. На поверхні талому ростуть водорості або ціанобактерії, які проникають всередину грибка.

Завдяки спільній праці гриба та фотосинтезуючих організмів, лишайники можуть жити в найекстремальніших умовах. Вони зустрічаються на кам’янистих поверхнях, твердих грунтових середовищах, корі дерев і навіть на крижинах Антарктиди. Це один із факторів, що зробило лишайники важливими компонентами екосистем, де вони проживають.

Лишайники використовуються у медицині, косметології та інших галузях. Вони здатні утримувати вологу, очищувати повітря від шкідливих речовин та брати участь у ґрунтоутворенні. Також вони відіграють важливу роль у харчовому ланцюжку, бо слугують джерелом корму для різних видів тварин.

Отже, лишайники представляють собою унікальні організми, що не можна однозначно віднести до грибів або рослин. Вони можуть бути вважані щось третім, самостійним видом життя на Землі. Співжиття грибка та водоростей або ціанобактерій утворює особливий організм, який має свої унікальні властивості та вплив на навколишнє середовище.

Природа і походження

Загадка, пов’язана з походженням лишайників, тривала кілька століть. Спочатку, оскільки гриб має безхлорофільну тканину, їх класифікували як рослини. Однак, пізніше відкрили, що гриби та водорості або ціанобактерії співіснують у гармонії, утворюючи зовнішній грибокоралізм. Цей колективний організм забезпечує обоюдну вигоду для його складових.

Компоненти лишайника взаємодіють один з одним у такий спосіб: грибні гіфи оточують та захищають водорості або ціанобактерії, які у свою чергу здатні до фотосинтезу та виробляють органічні сполуки, необхідні для грибів. Така взаємодія допомагає обом організмам вижити та процвітати в екстремальних умовах.

Симвіоз чи паразитизм?

Гриби, які входять до складу лишайників, забезпечують їм необхідний для життя матеріал – вуглеводи та інші сполуки, які вони одержують за рахунок розкладання рослинної речовини та інших органічних речовин. У свою чергу, водорості або ціанобактерії, які здатні до фотосинтезу, забезпечують гриби необхідними органічними речовинами, які вони виробляють під час процесу фотосинтезу.

Таким чином, лишайники можна вважати прикладом взаємовигідного партнерства двох організмів. Гриби та водорості або ціанобактерії мають вигоди від спільного життя, забезпечуючи одне одного необхідними речовинами.

Однак, у деяких випадках гриби, що входять до складу лишайників, можуть мати більш активну роль та виступати у формі паразитів. Вони можуть включати в свій склад інші організми, такі як водорості, без яких не можуть існувати. Такий варіант взаємодії можна вважати паразитизмом, коли один організм залежить від іншого для свого існування.

Отже, лишайники можуть виявляти як ознаки симвіозу, так і ознаки паразитизму, залежно від конкретного випадку. Це залежить від взаємодії та взаємовідношення між грибами та водоростями або ціанобактеріями, які входять до складу лишайників.

Користь для довкілля та людини

Лишайники відіграють важливу роль у довкіллі, оскільки вони можуть рости навіть на непридатних для інших рослин місцях. Вони займаються фіксацією атмосферного азоту, що покращує якість ґрунту. Крім того, лишайники є характерними для чистих екосистем, і їх присутність свідчить про екологічну стійкість та багатство природи.

Крім природних властивостей, лишайники також мають користь для людини. Вони можуть використовуватися у фармацевтичній промисловості для виготовлення лікарських препаратів. Деякі види лишайників мають лікувальні властивості і використовуються для лікування різних захворювань шкіри та дихальної системи. Це робить лишайники цінним ресурсом для медицини та фармації.

Крім того, лишайники мають важливе значення для контролю якості повітря. Вони вбирають шкідливі речовини з атмосфери, що покращує якість повітря, особливо в міських районах з високим рівнем забруднення. Лишайники також можуть вказувати на рівень забруднення навколишнього середовища та використовуватися як біоіндикатори.