Що скасовує ціанід?

Часто хворим дають кисень. Два протиотрути (нітрит натрію і тіосульфат натрію) зазвичай використовуються, щоб зупинити наслідки серйозного отруєння ціанідами. Інші препарати можуть знадобитися для контролю додаткових наслідків ціаніду для здоров’я, таких як судоми.

Антидоти до ціаніду включають гідроксокобаламін і нітрит натрію і тіосульфат натрію. Тіосульфат натрію можна призначати в комбінації з нітритом натрію або гідроксокобаламіном або окремо. Ці засоби вводяться внутрішньовенно.

В даний час доступні ціанідні антидоти гідроксокобаламін, нітрит натрію і тіосульфат натрію. Три доступні антидоти вводяться шляхом внутрішньовенної (IV) інфузії, тому їх можуть вводити лише кваліфіковані медичні працівники.

У стандартному наборі протиотрути ціаніду Сполучених Штатів спочатку використовується невелика інгаляційна доза амілнітрит, потім внутрішньовенно нітрит натрію, потім внутрішньовенно тіосульфат натрію. Гідроксокобаламін був схвалений для використання в США наприкінці 2006 року та доступний у наборах протиотрути Cyanokit.

Одночасне застосування тіосульфату натрію або гідроксокобаламіну може запобігти токсичності ціанідів, особливо у пацієнтів, які отримують інфузії нітропрусиду натрію зі швидкістю понад 2 мкг/кг/хв24,25 (див. Розділ 61).

Часто хворим дають кисень. Два протиотрути (нітрит натрію і тіосульфат натрію) зазвичай використовуються, щоб зупинити наслідки серйозного отруєння ціанідами. Інші препарати можуть знадобитися для контролю додаткових наслідків ціаніду для здоров’я, таких як судоми.