Як поляризаційні фільтри працюють у фізиці?

Поляризаційний фільтр пропускає лише компонент хвилі, паралельний його осі, зменшуючи інтенсивність будь-якого світла, неполяризованого паралельно його осі. Пропускається лише компонент електромагнітної хвилі, паралельний осі фільтра.

Поляризаційні фільтри мають властивість пропускання світла, яке вібрує в одному напрямку, одночасно поглинаючи світло, яке вібрує в перпендикулярному напрямку. Ці фільтри широко використовуються в наукових приладах.

Поляризація у фізиці визначається як явище, спричинене хвильовою природою електромагнітного випромінювання. Сонячне світло проходить через вакуум, щоб досягти Землі, яка є прикладом електромагнітної хвилі.

Поляризаційні фільтри функціонують за вибір або обмеження світлових хвиль, що поширюються в одній площині. Орієнтація фільтра визначає орієнтацію світлових хвиль, які можуть проходити крізь фільтр, таким чином вибираючи один набір світлових хвиль для просування вперед і запобігаючи продовженню інших (рис. 2).

Коли біле світло проходить через кольоровий фільтр, усі кольори поглинаються, крім кольору фільтра. Наприклад, оранжевий фільтр пропускає оранжеве світло, але поглинає всі інші кольори. Якщо на помаранчевий фільтр потрапити біле світло, людське око бачитиме лише помаранчеві довжини хвиль.

Поляризатор або поляризатор – це оптичний фільтр, який пропускає світлові хвилі певної поляризації, блокуючи світлові хвилі інших поляризацій. Він може фільтрувати промінь світла невизначеної або змішаної поляризації в промінь чітко визначеної поляризації, відомий як поляризоване світло.