Які особливості гномів?

гном, у європейському фольклорі, гном, підземний гоблін або земний дух, який охороняє копальні дорогоцінних скарбів, захованих у землі. Він представлений у середньовічних міфологіях як маленька, фізично деформована (зазвичай горбата) істота, схожа на сухого, сучкуватого старого.9 липня 2024 р

Захист і удача: Загальні вірування Вважається, що ці маленькі статуї охороняють сад від злих сил і приносять удачу тим, хто живе в цьому просторі. Вважається, що присутність гнома створює відчуття безпеки та гармонії в саду.

Традиційний гном тісно пов'язаний з міфологією класичних елементів (Землі, Вогню, Води та Повітря) і, як кажуть, був нічні захисники Землі. Легенда свідчить, що гноми живуть під землею, де вони охороняють навколишнє рослинне життя (а також свої особисті схованки закопаних скарбів).

Здібності та здібності Деякі джерела стверджують, що вони проводять день як жаби, а не в камені, а також кажуть, що вони мають магічні сили, які змушують людей відчувати сум або радість. Більшість гномів у 7 разів сильніші за людину, можуть бігати зі швидкістю 35 миль на годину та мають кращий зір, ніж яструб.

Чотири гномічні раси – ліс, скеля, майструвати та глибоко (svirfneblin) – були описані як раси персонажів гравців у The Complete Book of Gnomes and Halflings (1993).

Гноми вперше з’явилися в Англії в 1840-х роках, і звідти їх популярність почала зростати. Гноми відомі як символ удачі. Вони все ще використовуються сьогодні, щоб стежити за посівами та худобою, часто засунутими на крокви сараю або поставленими в саду.